Перший (останній) танець

Магічна школа не припиняла дивувати. Коли Северусу здавалося, що він знав усе, раптом з’являлося щось нове. Те, чого він раніше ніколи не бачив. Але настав час попрощатися з цим місцем. З магічною школою, в якій він провів сім років. Ну, майже.

Повернись живим тут. | Госпітальєри тут. | Благодійний фонд Сергія Притули тут.

Перший (останній) танець

Магічна школа не припиняла дивувати. Коли Северусу здавалося, що він знав усе, раптом з’являлося щось нове. Те, чого він раніше ніколи не бачив. Але настав час попрощатися з цим місцем. З магічною школою, в якій він провів сім років. Ну, майже.

Северус уперше бачив Велику залу такою. Він бачив її прикрашеною до Гелловіну. Бачив готовою до Різдва. Але це вперше, коли він бачив Велику залу готовою до прощання з випускниками.  

Серце раптом стиснулося.

Дивно. Северус думав, що не буде сумувати. Не тоді, коли він ще у Гоґвортсі. Але серце стиснулося… Чи груди стиснулися? Раптом стало важко дихати. Він справді востаннє бачить це місце?

Велика зала була наповнена запахом квітів. Музикою. Вона була наповнена людьми. Людьми, яких він, швидше за все, сьогодні побачить востаннє.

Северус глибоко вдихнув і зайшов усередину. Було дещо, що він мав зробити.

Лілі танцювала з Джеймсом. Ну, це не дивувало. Вони закохані одне в одного, це всі знали. Северус теж знав. Але йому потрібно поговорити з нею. Щоб закінчити дещо і залишити це тут. У Гоґвортсі. Нехай залишається одним із теплих – гірких – спогадів.

Коли танець закінчився, до них підскочив Блек. Він сказав щось Лілі і потягнув Джеймса за собою. Що ж, сьогодні втручання Сіріуса Блека грала на руку.

Северус підійшов до Лілі. Почала грати повільна музика.

– Привіт, Лілі…

– О, Северусе! Привіт!

– Потанцюємо? – він протягнув руку.

– Звісно! – засміялася Лілі.

Це буде наш останній

Перший

Танець.

Вони закружляли разом з іншими по залі. Северус кидав на Лілі уважні погляди. Хвилясте руде волосся. Зелені очі. Біла шкіра. Ледь помітне ластовиння. Усмішка, що ховалася в кутиках губ. Він любив усе це. Ні, трошечки не так… Северус любив її, тому все це йому подобалося.

І я з тобою

Ти зі мною?

Попрощаюсь.

Йому хотілося багато чого сказати. Слова рвалися назовні, але застрягали у горлі. Він міг лише усміхатися. Трохи гірко. Трохи ніжно. Северус справді дуже хотів вилити свої почуття, але… чи потрібно?

Знаєш, ти для мене

Я для тебе?

Перше кохання.

Він раптом подумав, що цей момент прекрасний. Прекрасний у своїй невизначеності. Момент незнання відповіді. Момент надії, навіть якщо він здогадувався, що бажане не могло стати реальністю.

Я хочу зберегти

Хочеш зберегти?

Цей момент.

Лілі спіймала його погляд і тихо засміялася.

– Ну що, я гарна? – запитала вона.

– Дуже, – усміхнувся Северус. – Дуже гарна. Абсолютно і неймовірно прекрасна.

– О! – Лілі засміялася, злегка примруживши очі. – Ти навчився робити компліменти!

– Так, навчився…

Тому, будь ласка

Що, будь ласка?

Подаруй мені цей танець.

Вони кружляли серед інших. Северус знав, що танець наближався до кінця. Якщо він не скаже те, що хотів, зараз, то більше ніколи не зможе цього зробити. Це, мабуть, був його останній шанс. Але… Северус не бажав псувати цей момент.

Це наш перший

Останній

Танець.

Останні акорди. Северус і Лілі зупинилися в той самий момент, коли затихла музика. Інші випускники навколо них розмовляли. Северус відкрив рота, а потім взяв руку Лілі і м’яко торкнувся губами шкіри на тильній стороні її долоні.

І я з тобою

Ти зі мною?

Попрощаюсь…

Збоку долинув голос Джеймса і сміх Сіріуса. Северус м’яко усміхнуся і відпустив руку Лілі. Нехай у пам’яті залишиться саме цей момент. Момент невизначеності. Момент надії, навіть якщо він здогадувався, що бажане не може стати реальністю…

~ ~ ~ ~

За помилки й одруки прошу вибачення, потім перегляну та виправлю.

У мене є Patreon і Банка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Переклади романів і мальописів.