Silver Raven

Щоразу, коли Енджі, маленьке рудоволосе сонечко, стоїть поряд із Северусом, у грудях Джеймса стискається від напруги. Він силою волі змушує себе залишатися на місці. Навіть, коли молодший брат піднімає дівчинку на руки. Особливо, коли він бере її на руки.

Сіріус ніколи не звертав уваги на чашки. До посуду йому було абсолютно байдуже. До цього дня. Хрещеник раптом ні з того ні з сього вирішив подарувати Северусу Снейпу подарунок.

Северус кивнув на слова жінки, що вона піде причепурити носик, і, провівши її поглядом, відхилився на спинку стільця.

– Нудьгуєте, містере Поттер?

Северус, здалося, на мить осліп. Зникла церква, заповнена гостями, священник, зникли голоси, запахи. У світі, крім нього, залишилися тільки одна людина. Його наречена, що повільно переступила через поріг.

Кав’ярня крихітна-крихітна, якщо не знати, де вона знаходиться, то точно пройдеш мимо. Вона непримітна, заховалася за кількома великими будівлями – і, коли її вперше бачать, то сильно дивуються: поряд з такими гігантськими спорудами щось настільки маленьке?!

 – А коли ти вже заміж підеш? – тітка Емма дуже мила жінка. Дуже мила, коли не лізе у чужі справи.

Джеймс нагадує бурю. Тому Северус не дивується, коли в розпал мудрувань над рецептом зілля, його збивають з ніг – і вони разом падають у сніг.

– Нагадай мені: чому танго? – Сіріус слухняно слідує вказівкам учителя танців, міцніше притискає партнера і ледь ворушить губами.

Чомусь зараз шкільні роки не видаються такими вже… паскудними? 

До чого ж холодні пальці!

– Джеймс такий гарний.

 У його совісті тепер бурштинові очі.

  Улюбленці! Вам же нічого не зроблять!

Біда не в тім, що ти мене не любиш...

Ми – як монета, один бік білий, а другий – чорний.

 – Коханий, та це ж просто вигадки, – засміялась Лілі.

 Насправді їх не було. На його руках жодної плями.

  Молодята танцювали. Дивились одне на одного і сяяли від щастя.

Спи, дівчино, спи, гарненька...