Silver Raven

Алкоголь був просто алкоголем. До того ж не надто міцним. Голова зранку не боліла, а вчора він не зробив нічого такого за що було б соромно. Здавалося, Мо Сюанью мав би відчувати полегшення, але ні, з моменту пробудження його не полишав неспокій. Ніби легкий серпанок тривоги навис над ним.

Вони зупинилися у якомусь містечку. Мо Сюанью не знав назви і, якщо чесно, не хотів знати. 

Запам’ятай мене, Він засинає, згадуючи його. Уві сні мариться знайомий сміх, а вранці не хочеться розплющувати очі, зустрічати новий день, бачити рідних, бо найдорожчої людини серед них нема. Та сміх тане, щезають розмиті чорні плями з краплинами червоного, і він розплющує очі, зовсім не радий тому, що прокинувся. Доброго ранку, Небесні Глибини.