Котячий вальс

Джульєтта мила, дивовижна й абсолютно чарівна… дитина. Ну, гаразд, гаразд, дівчина-підліток. Ромео вважав її гарненькою, хотів погладити по голові і нагодувати. Звідки вилізло «нагодувати» він і сам не розумів. Можливо, в ньому іноді прокидалася мама-гуска, що хотіла всіх нагодувати. Ну, не всіх. Лише Джульєтту і… Тібальта. 

Котячий вальс

Джульєтта мила, дивовижна й абсолютно чарівна… дитина. Ну, гаразд, гаразд, дівчина-підліток. Ромео вважав її гарненькою, хотів погладити по голові і нагодувати. Звідки вилізло «нагодувати» він і сам не розумів. Можливо, в ньому іноді прокидалася мама-гуска, що хотіла всіх нагодувати. Ну, не всіх. Лише Джульєтту і… Тібальта.

Ромео помітив, що часто дивиться на нього.

Ні, насправді це помітила Джульєтта. Діти взагалі багато чого помічали. Ой, ні, Ромео пам’ятав, що Джульєтта дівчина-підліток. Загалом саме вона помітила і сказала йому про це.

Спочатку Ромео не повірив. Він? Дивиться? На Капулетті? Звичайно, ні. Якого біса він би дивився на когось із родини бізнесменів Капулетті, що конкурували з його сім’єю. Ромео заперечив Джульєтті і саме так сформував свою відповідь.

Вона усміхнулася і запитала:

– А я?

– А що ти? – збентежився Ромео.

– Я теж Капулетті.

– Я знаю, – він кивнув. – Ти дуже старанна Капулетті.

Ромео не жартував, коли так говорив. Джульєтта справді була старанною. Вона обожнювала танцювати і постійно брала участь в різних конкурсах. Школа нею пишалася. І вчителі також. І однокласники. І, звичайно, батьки. Ромео теж пишався. Хоча раніше він знати нічого не хотів про Капулетті.

Але одного разу вони з Тібальтом посварилися на лекції. Коли був присутнім викладач, так. Ба більше, тим заняттям університет хотів здивувати спонсорів. Ну… вони справді були здивовані. А Ромео і Тібальт – покарані. Їх насварили, так. І оскільки обом – і Ромео, і Тібальту – бракувало терплячості, вони отримали покарання. Досить цікаве. Їх відправили допомагати у школу. На цілих шість місяців. Видно, щоб терплячості набралися.

Загалом, Ромео відправили допомагати в бібліотеку. А Тібальт став помічником вчителя фізкультури.

Саме у бібліотеці Ромео зустрівся з Джульєттою. Вона виявилася старанною не тільки в танцях, але і в навчанні. Але, звичайно, через кількість тренувань у неї виникали певні складнощі.

Однак слід повернутися до головного. Отже, спочатку Ромео не повірив. Але коли людині повідомляли про якийсь факт, і вона ставала свідомою щодо чогось, то починала помічати те, на що не звертала уваги раніше. З Ромео відбулося те саме. Він почав ловити себе на тому, що дивиться на Тібальта. Часто. Справді часто.

– Ти знову дивишся на нього, – сказала Джульєтта, з якою вони розучували класичний вальс.

Ну, звісно, вона вже знала цей танець. Розучував вальс Ромео.

– Я не можу не звертати увагу, коли він ходить за вікном з розстібнутою сорочкою, – буркнув Ромео, намагаючись не заплутатися у ногах.

Було ще досить тепло. Однак Ромео ні-ні, і починав думати про те, якого біса Тібальт блукає за вікном у розстібнутій сорочці.

– А якщо він ходитиме у застібнутій сорочці, тебе ніщо не відволікатиме? – очі Джульєтти хитро заблищали.

Ромео впізнав цей блиск. Бо з саме такими очима вона вмовила допомогти. Адже її вірний партнер по танцях захворів і вже цілий тиждень лежав у ліжку. Ромео справді шкодував, що погодився. Серйозно, він ніколи не думав, що вальс настільки складний танець. Ну, або в нього просто таланту до цього не було.

– Сорочка просто додатковий фактор. Головне, що він там ходить, – сказав Ромео і заледве встиг прибрати ногу, щоб Джульєтта не наступила.

– О, а якщо він стоятиме без сорочки?

Ромео зітхнув. Проблема була не в тому, що Тібальт ходив чи стояв. Проблема була в тому, що його погляд притягувало до одного з родини Капулетті. Хоча, ні, проблема була в тому, що погляд Ромео притягувало до цього хлопця з родини Капулетті. Тож сорочка чи рух ролі не грали. Однак він би не відмовився подивитися на Тібальта ближче. І без сорочки.

Ромео швидко відігнав думки і сказав:

– Нічого.

– Точно нічого?

– Ти така настирлива дитина.

– Підліток, – виправила Джульєтта. – Під-лі-ток.

– Так, так, я пам’ятаю. Підліток. Від цього ти менш настирливою не стаєш.

Джульєтта задоволено засміялася. Ромео усміхнувся у відповідь і випадково кинув погляд на розчинене французьке вікно танцювальної кімнати. Там був Тібальт. Він не ходив туди-сюди. А стояв. Біля розчиненого вікна, так. Ромео збентежено кліпнув очима. Чому він не помітив Тібальта раніше?

– Ой! – Джульєтта наступила йому на ногу. – Джу, легше!

Чомусь здавалося, що вона навмисно старалася зробити боляче. Ніби караючи за те, що партнер по танцю відволікся.

– Йой, вибач, – веселим тоном відповіла Джульєтта. Ну, звісно, вона анітрохи не почувалася винною.

– Справді, Джу, легше, – зі сміхом сказав Тібальт.

Джульєтта різко зупинилася, Ромео налетів на неї і вони лише якимось дивом не гримнулися на підлогу.

– Ого, ти це чув? – запитала вона. – Він сміється! Як думаєш, буде злива?

– Щодо зливи не знаю, а в мене точно будуть синці, – пробурмотів Ромео і кинув погляд на Тібальта. Що стояв там у наглухо застібнутій сорочці. Яка красива в нього усмішка.  

– Щось у вас не дуже виходить, – сказав Тібальт і одним плавним, котячим рухом зайшов до кімнати. – Ти точно вмієш танцювати, Джу?

– Га? На що ти натякаєш? Хочеш сказати, що я не вмію танцювати? – Джульєтта примружила очі. Враховуючи, що вона годинами тренувалася, це справді прозвучало, як образа.  

– Ну, не знаю. Упевнена, що вмієш? Я можу тобі показати, як правильно.

– То покажи, – Джульєтта високо підняла голову, готова зустріти виклик.

– І покажу, – Тібальт плавно рушив до них. Він простягнув руку і схопив… Ромео. Той здивовано кліпнув очима, але навіть слова не встиг сказати. Тібальт широко усміхнувся йому: – Почнемо. І раз, і два, і три. І раз…

Коли вони з Тібальтом крутнулися втретє, Ромео пирхнув від сміху. Це точно був не вальс. Вони хаотично рухалися і крутилися. Джульєтта точно…

– Це не вальс! – обурено вигукнула вона.

– Зате у мого партнера ноги будуть цілі, – зі сміхом відповів Тібальт, міцніше притискаючи Ромео до себе.

~ ~ ~ ~

За помилки й одруки прошу вибачення, потім перегляну та виправлю.

У мене є Patreon і Банка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

Переклади романів і мальописів.

Для непрямої підтримки можете прогулятися по сайту.