Несподіванка

Шістнадцятилітній Северус терпіти не міг відпрацьовувати покарання після уроків.

Несподіванка

Авторка: Silver Raven

Фандом: Джоан Ролінґ «Гаррі Поттер»

Персонажі: Северус Снейп, Джеймс Поттер, Сіріус Блек

Рейтинг: PG-13

Жанри: фентазі, слеш (яой)

Попередження: OOC

Дисклеймер: герої книги мені не належать, я ними пограюсь і поверну на місце

Статус: закінчено

Розміщення на інших ресурсах: пишіть, там розберемося

Примітка: належить до серії «Миті, яких не було»

Опис: Маленький сюрприз для Снейпа

Увага: Цей текст може містити натяки і/або описання одностатевих стосунків, якщо вони для вас неприйнятні – не читайте його. Ви попереджені й розумієте, що робите, читаючи цей фанфік.

Северус шістнадцять і він терпіти не міг відпрацьовувати покарання після уроків. Особливо від професорки Макґонеґел. Особливо з ґрифінорцями. Особливо, коли це були Поттер і Блек. Однак він не міг нічого вдіяти, тож йому, скриплячи зубами, доводилося і далі розбирати речі у дуже захаращеній кімнаті. Ясна річ, без магії. Палички професорка Макґонеґел у них забрала. І наразі це був єдиний позитивний момент.

Допомоги від Поттера і Блека не було ніякої. Вони більше розважалися, ніж працювали. Северус махнув на них рукою. Принаймні так вони не діставали його. Він потягнувся за ящиком, що стояв на верхній полиці шафи. Взявши його, Северус зачепив якісь сувої – ті упали й огорнули його хмарою пилу. Слизеринец закашлявся. Він мало не випустив ящик собі на ногу. Северус швидко поставив важкий предмет і, продовжуючи кашляти, повернувся. Однак не розрахував відстань і сильно стукнувся об шафу поряд. Зверху щось упало.

Коли пил осів, а кашель пройшов, Северус зрозумів кілька речей. Перша – йому на голову опустилася якась тканина. Раніше вона, мабуть, була білою, але від величезної кількості пилу зробилася сірою. Друга – Блек шалено реготав.

– О, стулися, – роздратовано сказав слизеринець і потягнув руку, щоб зняти тканину з голови. Але його схопили за зап’ясток. Северус здивувався: – Поттере, якого біса?

Ґрифіндорець широко всміхнувся – і серце Северуса пропустило удар. Джеймс Поттер так йому не усміхався. Таку усмішку він приберігав для людей, які йому подобалися. Северус точно не входив до їхнього числа. Джеймс Поттер вільною рукою різко підняв тканину і нахилився. Поцілунок був коротким, а ляпас – дзвінким.

Червоний, як помідор, Северус потрусив рукою, сердито зиркнув на Поттера, а потім на заціпенілого Блека – і чорною блискавкою вилетів з кімнати.     

– Е… Джеймсе? Що це було? – запитав Сіріус після того, як повернув щелепу на місце.

– Здається, я почав не з того і мені сказали «ні», – з підозріло щасливою усмішкою відповів Джеймс. 

~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~

За помилки й одруки прошу вибачення, потім перегляну та виправлю.

Бажаєте зробити мені приємно?

У мене є Patreon і Банка. Можете підтримати копійчиною і отримати за це добрячки: замовити якийсь твір (написати або перекласти) або прискорити написання вже опублікованих, але ще не закінчених творів.

(ﾉ◕ヮ◕)ﾉ*:･ﾟ✧ Погуляйте кілька хвилин по сайту. Вам неважко, мені приємно, і це теж буде підтримкою ♥

Фанфіки й ориджинали.