Жених

 – А коли ти вже заміж підеш? – тітка Емма дуже мила жінка. Дуже мила, коли не лізе у чужі справи.

Авторка: Silver Raven

Бета: нема

Фандом: Джоан Ролінґ «Гаррі Поттер»

Персонажі: Лілі Еванс, Петунія Еванс, НЖП

Рейтинг: G

Жанри: AU, фентезі, гумор

Попередження: ООС

Дисклеймер: всі права на героїв і героїнь книг / фільмів / ігор належать правовласникам

Розмір: міні

Статус: закінчено

Розміщення на інших ресурсах: питайте, я не кусаюсь. Майже XD

Примітка: належить до серії «Миті, яких не було»

Опис: «Головне, що жених хороший!»

Бажаєте зробити мені приємно?

(ﾉ◕ヮ◕)ﾉ*:･ﾟ✧ Прогуляйтесь по блоґу. Вам неважко, мені приємно.

Також у мене є Patreon. （〜^∇^)〜

– А коли ти вже заміж підеш? – тітка Емма дуже мила жінка. Дуже мила, коли не лізе у чужі справи. Лілі якимось дивом не давиться чаєм, а робить ковток зі спокійним обличчям, подумки проклинаючи ситуацію. – От Петі вже знайшла жениха, а ти? – Петунія ледь помітно скривилась на те, як скорочує її ім’я тітка Емма, проте нічого не сказала.

Лілі ставить чашку і люб’язно всміхається.

– Та що ви, тітко Еммо, мені ще рано.  

– Рано? – тітка Емма підняла брову. – Люба моя, ти що, до старості плануєш бути одна? Тобі вже двадцять! Час подумати про сім’ю.

Лілі зітхнула. Подумки. Тітка Емма сказала слово «двадцять» таким голосом, наче Лілі от-от помре. Ні, звичайно, не можна відкидати таку можливість. Жодна людина не може гарантувати, що Лілі житиме довго і щасливо. Чи довго і нещасно. Чи коротко і весело. Загалом, не можна відкидати варіант раптової смерті. Але чому Лілі має збиватися з ніг у пошуках жениха? Лише задля того, щоб потішити тітку Емму? Ні, дівчина на це не згодна.

– От Петі, – Петунія сіпнулась, немов хотіла щось сказати, та не зронила і слова, – знайшла цього милого хлопчика, Вернона.  – Лілі, якби пила, цього разу таки б чай виплюнула. Милого хлопчика? Здається, у тітки погіршився зір. Бо «милий хлопчик Вернон» удвічі більший за Петунію. І анітрохи не милий.  – От ожениться він з нею, і настане твоя черга.

Лілі широко розплющила очі. Не дай Мерлін стати наступною дружиною Вернона! Вона ж його прокляне – і потрапить в Азкабан. А якщо про цю розмову дізнається Белла, то у них з сестрою стане на одну тітку менше, а у Петунії більше не буде нареченого. Бо розмови розмовами, а ревнива дівчина це ревнива дівчина. А якщо ця ревнива дівчина ще і відьма, то жди біди.

– Та ні, я все ж думаю, мені ще рано. – Лілі вичавила з себе люб’язну посмішку. У тітки Емми зір погіршується вибірково. Вона й оком не мигнувши, спокійно в лице назве Вернона милим хлопчиком. Але якщо Петунія чи Лілі десь допустять маленьку помилку, то тітка відразу ж помітить. І не тільки помітить, а ще й розкаже, що вона про це думає. – Та й Петунія одружується. Можливо вони вже планують дитину, я б хотіла допомогти сестрі з малечою. Ви ж знаєте, тітонько, які ці чоловіки… нечутливі бувають.

Хмари, що зібралися на чолі тітки Емми, розвіялись у мить.

– Ох, ну авжеж, Лілі, яка ж ти розумниця. Правильно-правильно, треба знати, як з тим усім справлятись. Така молодчина і про Петі думаєш.

Петунія вкотре скривилась і вкотре промовчала. Лілі зиркнула на неї, запевнилась, що сестра не наважується говорити і залилася «беззмістовним дівочим щебетанням», як це називає тітка Емма. Дівчина вважала інакше, якби в поліції працювали такі прискіпливі до деталей люди, то купа злочинів була б давно розкрита. Бо, серйозно, тітці Еммі не вистачало тільки ввімкненої лампи та записника з ручкою. Допити вона вела як справжній майстер своєї справи. Лілі крутилась, як вуж на сковорідці, намагаючись і дати відповіді максимально схожі на правду, і не попастися у тенета родички, бо Петунія вже одного разу втрапила в таку халепу, досі не оговталася від того потрясіння.

Коли допит… тобто «беззмістовне дівоче щебетання» і ніяк інакше (а то тітка Емма образиться)!.. закінчилось, Лілі почувалась так, ніби вона лимон, з якого не тільки сік вичавили, а ще й пропустили через м’ясорубку. Разів десять. А потім ще потоптались. Разів двадцять. Загалом, тітка Емма вкотре довела, що в неї не тільки порох є, а того пороху там як мінімум два вагони і торбинка.

– Чого ж ти не розповіла про свого Джеймса? – Петунія, схоже, давно хотіла підкусити цим питанням. Але при тітці Еммі поцікавитись побоялась.

– А що про нього розповідати? – здивувалась Лілі. Вона з Джеймсом не бачилась… Та з самого випуску, мабуть. Джеймс трохи образився, бо вона сказала, що вони мусять розійтися. – Був та загув. Тітка Емма хоче жениха, а не когось іншого.

– О! – на обличчі Петунії розцвіла зловтіха. Про те, як молодша сестричка негарно з хлопцем розійшлася, вона знала. Не дуже детально, але Петунія могла і додумати. Фантазії у неї вистачає. – А чого ж ти не розказала про свою подружку? – останнє слово старша сестра виплюнула.

Лілі подумала трохи та сказала:

– А нащо? Я її просто приведу наступного разу.

***

Чого Лілі не очікувала, так це згоди на цю авантюру Белли. Та погодилась негайно. Та ще так охоче, що одразу стало зрозуміло, тітка Емма отримає незабутні враження від цього знайомства. Вона й отримала. А потім незабутні враження отримала Петунія.

– Ох, Петі, знайшла ти собі якось… не такого. – Зітхнула тітка Емма. – Воно наче й жених, а з іншого боку якесь ніяке. От у Лілі жених так жених, одразу зрозуміло, що за людина.

– Та то ж дівчина! – обурено вигукнула Петунія, приголомшено витріщившись на тітку.

– Та яка різниця, хоч сам чорт.  – Відмахнулась тітка Емма. – Головне, що жених хороший!